Декілька слів про проблеми, які існують в сфері людино-тваринної взаємодії.

Одна з найбільших проблем, яка, на наш погляд, існує зараз в сфері взаємодії людини і собаки, полягає в тому, що було порушено нормальний процес співіснування собаки з людиною. Це пов’язано з розвитком науково-технічного прогресу взагалі.

Собака раніше вирішував багато практичних задач і питання порушення нормального процесу взаємодії майже не виникало. Собака, користуючись своїми інстинктами, допомагав людині в полюванні, охороні та пересуванні. Ця реалізація інстинктів була призначенням для тварини, тому всі її потреби природньо задовольнялися (відбувалася самоактуалізація).

Але зараз людина, в багатьох випадках, вже не потребує послуг собаки. Це приводить до того що собака, який має відповідну генетику, просто не має можливості реалізувати свої інстинкти. Вищі потреби такої тварини не задовольняються, що призводить до зниження якості життя та виникнення проблем (небажана поведінка, хронічні наслідувані хвороби, тощо). В той же час людина, яка тисячоліттями користувалася послугами собаки, вже не сприймає тварину вірно, порушуючи гармонію у відносинах.

            Цей процес, певною мірою, можна компенсувати за допомогою розвитку та популяризації інших видів діяльності, таких як, наприклад спорт. В спорті собака дійсно може розкрити свій потенціал та самореалізуватися разом з людиною. Однак спорт з собаками не настільки розвинений. На наш погляд в цьому ж контексті варто розглядати інші види людино-тваринної взаємодії, а саме:

-        використання собаки як помічника, асистента та компаньйона;

-        практику інтервенцій із залученням собак.

Вищевказані практики сьогодні мають значний розвиток та демонструють ефективність, хоча їх розвиток гальмується за різних причин, одною з яких є традиційне уявлення про собаку (яке, доречі, склалося останнім часом). Собака, скоріше, сприймається як тварина, яка призначена для розваги та дозвілля. В деяких випадках взаємодія з собакою не передбачається як ефективний метод, який дозволяє вирішувати певні терапевтичні або педагогічні цілі.

Тому ми вважаємо, що нам потрібна

НОВА ЕТИКА ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І СОБАКИ!