Потрібно створити національну програму розведення собак-помічників з відповідними робочими якостями!

Організації, які займаються собаками-помічниками часто мають власні селекційні програми.

Як приклад можна розглянути програму розведення (Breeding Programme) організації Guide Dogs UK.

Організація має власний розплідник у місті Leamington Spa де щороку народжується близько 1,400 цуценят. Розплідник має генетичну базу даних (з понад 50-річною історією) та обирає батьків на основі:

- здоров’я (в розведення та роботу не йдуть дисплазія, проблеми з очима, алергії тощо);

- поведінкових рис (спокій, стресостійкість, здатність до навчання);

- родоводу з високим відсотком собак, які успішно стали поводирями.

Організація не дозволяє приватного розведення, але частина собак утримується в сертифікованих родинах-доглядачах ("brood bitch holders"). Після 8 тижнів життя проводиться перше тестування поведінки та приймається рішення передачі в сім’ї волонтерів ("Puppy Raisers").

У віці 6–8 тижнів цуценят передають у спеціально навчені родини на 12–14 місяців. Родини виховують собак за методикою, яка надається Guide Dogs UK (волонтерські родини проходять відповідне навчання та отримують статус Puppy Raiser). Серед обовязків також ведення щоденників поведінки, емоційного стану та реакцій.

У 12–14 місяців собака проходить повну ветеринарну та психологічну перевірку. Лише близько 50–60% цуценят вважаються придатними до повноцінного навчання поводиря, інших переводять в  інші служби поліція, армія, терапевтичні або слухові собаки, чи в родини як домашніх тварин.

В цьому віці здійснюється кастрація (стерилізація) тварини.

Система розведення, згідно стандартів IGDF (International Guide Dog Federation), веде документацію  в електронних базах даних, використовує аналіз та генетичне моделювання для вдосконалення ліній та має програму менеджменту ризиків (страхування, готовність переорієнтації програми для передачі тварини для інших потреб у випадку непридатності до роботи собакою-помічником і т.п). Успішність собак, які стають саме поводирями складає 50%, що вважається гарним покакзником (при цьому працює приблизно 5000 тварин, https://www.guidedogs.org.uk/about-us/resources/annual-report/).

Британська система є найбільшою в Європі системою підготовки поводирів. Програма розведення має партнерів: університети, наукові організації, що працюють в сфері генетики,  фахівцями з поведінки тварин.

Фінансування — переважно благодійне, не державне (хоча держава сприяє процесу).

Як працює система розведення собак-поводирів у США?

Племінну програму (Selective Breeding Program) мають організації (наприклад, Guide Dogs for the Blind чи The Seeing Eye). Вони мають власних племінних собак — ретельно відібраних за здоров’ям, поведінкою, успішністю нащадків. В розведені практикується:

Цуценята народжуються у спеціалізованих розплідниках або в прийомних племінних родинах (breeder host homes). З перших днів вони проходять ранню соціалізацію: легкі звуки, дотики, знайомство з людьми, іграшками, запахами. Використовується затверджена спеціальна методика виховання для майбутніх службових собак (Neonatal stimulation program).

У 8 тижнів цуценя передається волонтерам-вихователям (puppy raiser) які пройшли спеціальне навчання та отримали сертифікат як вихователі. Вони мають зобов’язання:

- соціалізувати собаку в різних умовах (магазини, транспорт, аеропорти, вулиці з активним рухом і т.п.);

- навчити базової слухняності (базовий послух за затвердженими нормами);

- немає завдання не дресирувати як поводиря — тільки базові навички.

Волонтерам відшкодовується утримання собаки а також здійснюється постійна підтримка, допомога фахівців, надається спорядження, здійснюється ветеринарний нагляд.

В віці 12-14 місяців собака проходить повну ветеринарну перевірку та тести оцінки поведінки, характеру, стресостійкості.

Тільки 50–60% собак проходять далі. Решта — стають домашніми улюбленцями або працюють у інших сферах (терапія, собаки емоційної підтримки, пошукові собаки тощо).

Кастрація (стерилізація) відбувається в період 12-14 місяців (якщо не прийнято рішення про розведення).

Діють обов’язкові програми моніторингу та страхування ризиків. Відстежується успішність процесу.  

Фінансування програми: переважно організації донори.